У XVIII ст. формується нова наукова дисципліна – мінералогія. Практики складають атласи нових порід, до опису додають точні ілюстрації – розфарбовані від руки гравюри. Малий тираж таких видань відразу робив їх бібліографічними рідкостями. Автор книги Казимир Шмідель (1718–1792) та видавець Йоганн Селігманн (1720–1762) відобразили перспективні для економічного розвитку країни мінерали, подавши їх у «точних кольорах», щоб фахівцям зручніше було їх шукати.
