Палац Потоцьких у Тульчині (Тульчинський палац) – один із кращих зразків української архітектури у стилі класицизму 2-ї половини 18 століття. Він вражає своєю красою та грандіозністю. Це окраса і візитна картка міста Тульчина.
Тульчинський палац. Акварель Йозефа Ріхтера, 1835
Палацо-парковий ансамбль під назвою «Хороше» був зведений у 1775-1782 рр. для подільського магната графа Станіслава Щенсного Потоцького, який зробив Тульчин своєю резиденцією. Цей унікальний і величний витвір мистецтва та архітектури, який називають Подільським Версалем, був одним із найкращих королівських аналогів Європи. Проектували його французький художник, будівельник і механік Лакруа, дизайнер голландець Меркс, автор парку англієць Міллер.
Центральний корпус палацу. Фото 1872 р.
Центральний квітник ще не «прорізаний» центральною алеєю.
До складу ансамблю новозбудованого комплексу, крім головної палацової групи (головний корпус із двома флігелями), увійшли театр (зберігся зі значними змінами), стайні (знесені на початку XX ст.), манеж, житлові будинки, будинок «Обержа», костел та парк (не зберігся).
Тульчин на малюнку Наполеона Орди, 1871
За часів Потоцького палац був дуже розкішним і пишним. Садиба за
Потоцького була просто гігантською. Європейці були в захваті від
тульчинського високопрофесійного театру з трупою у 200 акторів,
художньої галереї з роботами знаменитих майстрів європейського пензля,
від бібліотеки в 17 тисяч томів кращих зразків світової літератури,
друкарні. Тут працював колектив найкращих українських майстрів вишивки,
різьбярства, художньо-прикладного жанру
Палац приймав найвідоміших осіб того часу – бали, що проводились тут, не
поступалися своєю організацією кращим європейським святам. Деякі
історики стверджують, що саме в палаці Станіслав Потоцький вперше
побачив свою майбутню дружину Софію, на честь якої побудував дивної
краси парк в Умані – «Софіівку». Алеями парку прогулювались О. Пушкін,
польські поети Станіслав Трембецький та Юліуш Словацький, письменник
Францішек Ковальський. В різні роки частими гостями Тульчина були
керівники і визначні політичні діячі Росії, Франції, Польщі, Швеції,
Америки.
Після польського повстання 1830-1831 рр. помістя Потоцького було конфісковане на користь Удільного відомства, почався повільний занепад колишньої величі садиби, прискорений наступною хвилею репресій після повстання 1863 р. Все, найбільш цінне, із палацу вивезли до Парижа, частина попала в Немирів, а з передачею в 1875 р. тульчинської садиби щезли мідна покрівля, каміни, паркова скульптура і сам парк. Сьогодні з оригінального планування «Подільського Версалю» збереглися лише парадні сходи і пара колон.
Нині тут діє комунальний вищий навчальний заклад І рівня акредитації – Тульчинське училище культури, яке готує спеціалістів для роботи в закладах культури сіл області, здійснюючи роботу по відродженню і збереженню українських національних традицій, звичаїв, обрядів, мови, музики, – всього, що є основою української культури і нації.
Палац Потоцьких (Тульчин) [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Палац_Потоцьких_(Тульчин) (дата звернення: 03.05.2018), вільний. – Назва з екрана.
Історія Фотографії в Тульчині. Владіслав Вігуржинський. http://tulchin.ucoz.ua/index/0-32
Палац Потоцького в м. Тульчині. Графіка. 2011 р., палац Потоцького
Немає коментарів:
Дописати коментар