Мандруючи Вінницьким районом, можна побачити унікальні будівлі і палаци, що збереглиця до наших днів. Чимало їх у смт Вороновиця.
Тут у різні часи хазяйнували татари, литовці, турки, поляки. Про бої, що відбувалися у цих місцях, свідчать залишки фортеці, спорудженої у 14 ст., й підземні ходи в самому селищі. Про походження назви містечка існує декілька легенд. В одній з них розповідається про жорстоку битву місцевих мешканців з турками. Після бою над полем, встеленим трупами, кружляли зграї вороння. Від слів «ворони в’ються» нібито й пішла назва села. В іншій говориться, що найменування села походить від назви річки Воронка. Перша документальна згадка про Вороновицю датується 1545 р., хоча сліди земляних укріплень і підземні ходи, які відносяться до XIV ст., свідчать, що поселення тут існувало набагато раніше.
Вигідне положення на торговому тракті Вінниця-Тульчин сприяло економічному зростанню села, якому польський король Август III в 1748 р. надав статус містечка. Ним володіли відомі вінницькі поміщики Грохольські, які в 1760-ті роки побудували у Вороновиці один зі своїх маєтків. Зі споруд садибного комплексу збереглися імпозантний триповерховий палац, флігелі, садибний костел і службові будівлі, оточені парком-садом. У 1869 р. в Одесі вороновицький маєток у Грохольського виграв у карти капітан другого рангу М. Можайський, який помер кілька місяців потому. Управляти садибою приїхав його брат – відставний капітан першого рангу, конструктор Олександр Федорович Можайський (1825–1890 рр.). Саме проживаючи у Вороновиці, виготовляє свою першу модель літака, цим випередив досягнення американських братів Тайр на 20 років.. Тож Вороновиця, по праву вважається колискою авіації. Тепер у садибному палаці розташований музей історії авіації і космонавтики ім. О. Можайського (відкритий в 1971 р.), де зібрано також унікальні матеріали про винахідника і місцева школа.
Містечко росте, розбудовується. За останні роки тут виросли нові сучасні будинки. Відрізок дороги, що проходить біля Вороновиці, одягнувся в гірлянду оригінальних кафе, кемпінгів, магазинів, заправочних станцій.
Раніше цей край називався Побужжя, чи як говорили далекі предки, що з сивої давнини селилися у цих краях, Побожжя. Це справді Божа земля, бо таких гарних краєвидів, родючих земель, могутніх лісів, чистих джерел, самобутніх традицій годі й шукати.
Містечко росте, розбудовується. За останні роки тут виросли нові сучасні будинки. Відрізок дороги, що проходить біля Вороновиці, одягнувся в гірлянду оригінальних кафе, кемпінгів, магазинів, заправочних станцій.
Раніше цей край називався Побужжя, чи як говорили далекі предки, що з сивої давнини селилися у цих краях, Побожжя. Це справді Божа земля, бо таких гарних краєвидів, родючих земель, могутніх лісів, чистих джерел, самобутніх традицій годі й шукати.
Немає коментарів:
Дописати коментар